Дослідники з США за допомогою інформації лідарних вимірів і архівних даних змогли побудувати карту Теотіуакана — одного з найбільших міст старовини — і відновити історію його створення. Стаття вчених опублікована в журналі PLOS ONE.

Розташований в 25 кілометрах від Мехіко Теотіуакан протягом близько 650 років з моменту свого заснування — приблизно з 100 року до нашої ери до 550 року нашої ери — був одним з найбільших міст світу. Його населення перевищувало 125 тисяч чоловік, проте згодом з незрозумілих досі причин місто було покинуте.

Для картування знаходяться під землею ділянок Теотіуакана американські дослідники використовували дані лідарних вимірів — в яких вимірюється час, прохідне лазерним променем до і від об'єкту — для того, щоб відокремити зміни в ландшафті, пов'язані з будівництвом міста, від сучасних. Отриману інформацію підтвердили за допомогою польових спостережень і архівних даних.

З'ясувалося, що будівельники Теотіуакана при його зведенні зняли грунт аж до корінних гірських порід — а в деяких випадках використовували для будівництва будівель і їх. За підрахунками археологів, тільки в одній ділянці міста — так званої Площі Колон — за 300 років будівництва площа насипних територій склала понад 372 тисяч кубічних метрів. При будівництві трьох головних пірамід міста було використано 2,423 мільйона кубічних метрів каміння, землі і цегли.

Крім того, інженери Теотіуакана змінили напрямок поточних через місто річок відповідно до його орієнтацією — одна з них протягом трьох кілометрів текла під кутом в 15 градусів до географічного північ, інша ж протягом майже п'яти кілометрів текла під кутом в вісім градусів на схід. Дослідники виявили, що до 65 відсотків існуючої забудови повторює орієнтацію міста.